Травлення, імунітет та метаболізм

Чому стан травної системи і імунітету пов’язаний з генетичними факторами?

ШКТ та імунна система тісно пов'язані: імунна система кишківника містить значну частину імунних клітин організму, а хронічне запалення слизової оболонки може бути тригером системних аутоімунних реакцій. Генетичні варіанти впливають на те, наскільки схильна слизова до запалення, як організм відповідає на певні патогени, з якою швидкістю печінка нейтралізує токсини і наскільки ефективно клітини використовують глюкозу.

Наприклад, варіанти генів, пов'язаних із регуляцією імунної відповіді в кишківнику, підвищують схильність до таких станів, як хвороба Крона або виразковий коліт, незалежно від харчування і способу життя. Генетичні особливості ферментативної активності підшлункової залози і жовчовидільної системи впливають на ефективність перетравлення жирів і вуглеводів.

Генетичний тест «Травлення, імунітет і метаболізм» оцінює генетичні особливості за 20 показниками — від захворювань ШКТ і аутоімунних схильностей до стійкості до інфекцій і метаболічних чутливостей. Ці дані формують гастроентерологічний профіль генетичних схильностей і доповнюють клінічну оцінку гастроентеролога та імунолога.

Які показники оцінює тест

Захворювання ШКТ

Шість показників, що охоплюють генетичну схильність до найпоширеніших станів травної системи.

• Гастрит — аналізуються генетичні фактори схильності до запалення слизової оболонки шлунка, зокрема пов'язані з реакцією на Helicobacter pylori і кислотністю середовища.

• Панкреатит — визначаються генетичні особливості ферментативної функції підшлункової залози і схильності до її запалення.

• Жовчнокам'яна хвороба — оцінюються генетичні фактори, що впливають на склад жовчі і схильність до утворення конкрементів.

• Синдром подразненого кишечника (СПК) — аналізуються генетичні особливості моторики і чутливості кишківника, пов'язані з функціональними розладами ШКТ.

• Виразковий коліт і хвороба Крона — визначаються генетичні фактори схильності до хронічного запалення стінок кишківника, що мають виражену генетичну складову.

Аутоімунні захворювання

Сім показників, що охоплюють генетичні схильності до станів, при яких імунна система реагує на власні тканини організму.

• Вовчак і синдром Шегрена — аналізуються генетичні фактори схильності до системних аутоімунних захворювань сполучної тканини.

• Ревматоїдний артрит — визначаються генетичні особливості, пов'язані зі схильністю до аутоімунного запалення суглобів.

• Астма — оцінюються генетичні фактори гіперреактивності бронхів і схильності до алергічного запалення дихальних шляхів.

• Атопічний дерматит, псоріаз і екзема — аналізуються генетичні особливості бар'єрної функції шкіри і імунної реакції, що лежать в основі цих станів.

Стійкість до інфекцій

Три показники, що відображають генетичні особливості імунної відповіді на конкретні патогени.

• Грип — визначаються генетичні особливості рецепторів і імунних механізмів, що впливають на індивідуальну вразливість до вірусу грипу.

• Вірус Епштейна-Барра — аналізуються генетичні фактори, пов'язані зі схильністю до важкого перебігу інфекції і її реактивації.

• Оперізуючий герпес — оцінюються генетичні особливості імунного контролю вірусу varicella-zoster, що пов’язані зі схильністю до реактивації.

Детоксикація і чутливості

Чотири показники, що охоплюють генетичні особливості метаболізму і чутливості до основних макронутрієнтів.

• Швидкість детоксикації — аналізуються генетичні особливості ферментів печінки, що відповідають за нейтралізацію і виведення токсичних сполук.

• Чутливість до вуглеводів — визначаються генетичні фактори, що впливають на індивідуальну реакцію на споживання вуглеводів і схильність до порушень глікемічного контролю і розвитку метаболічного синдрому. 

• Чутливість до жиру — оцінюються генетичні особливості ліпідного обміну і реакції організму на споживання жирів різних типів.

• Чутливість до інсуліну — аналізуються генетичні фактори, що пов’язані з ефективністю інсулінової сигналізації на клітинному рівні.

Кому актуальний цей тест?

• Людям із хронічними симптомами з боку ШКТ — здуттям, дискомфортом після їжі, нестабільним травленням — для оцінки генетичних факторів, що можуть бути причетні до цих станів.

• Тим, у кого в родині були аутоімунні захворювання — ревматоїдний артрит, вовчак, хвороба Крона — для розуміння генетичної складової і формування превентивного підходу разом із лікарем.

• Людям із частими вірусними інфекціями або тривалим відновленням після них — для оцінки генетичних особливостей імунної відповіді.

• Тим, хто помічає виражену реакцію на певні продукти або зміни в раціоні — для розуміння генетичних особливостей чутливості до вуглеводів, жирів і метаболізму загалом.

Результати генетичного тесту «Травлення, імунітет та метаболізм» — це не діагноз і не заміна консультації лікаря. Звіт Apixmed Prism дає генетичний контекст — дані, які доповнюють клінічну оцінку і допомагають приймати рішення щодо харчування, способу життя і профілактики разом із гастроентерологом або імунологом.